Такі іграшки в Україні почала в'язати одна киянка. Безкоштовно їх пересилає усім, хто попросить. Подарувала і Юлі. А три місяці тому жінка сама спробувала зробити восьминіжку.

«Я ніколи не гачкувала, але я знайшла відеоуроки в інтернеті, групу у Фейсбуці і спробувала. Спочатку в мене взагалі не виходило, але потрошки навчилася. В середньому на одну іграшку витрачаю дві години, найдовше в’яжуться щупальця. Саме тільце зробити зовсім не важко. Звичайно нитки мусять бути тільки натуральні, неалергічні – для таких діток це дуже важливо», – пояснює Юля.

Вже за місяць львів'янка занесла першу партію своїх восьминіжок у відділення патології недоношених новонароджених дітей Львівської обласної клінічної лікарні. Має уже й трьох помічниць. До Миколая вони сплели 30 іграшок. Тепер майже у кожному інкубаторі лежить така іграшка. І хоч для Львова це новинка, лікарі кажуть, що вже помітили перші позитивні результати.

«Звичайно, що про віддалені результати ще говорити трудно, але позитивні емоції від наявності чогось іншого в інкубаторі, окрім медичних трубочок, дротиків, воно також має значення. То так на перший погляд здається, що наші діти нічого не знають і нічого не розуміють. Вони все знають, все вміють і все відчувають», – наголошує завідувач відділення патології недоношених дітей обласної клінічної лікарні Ольга Децик.

Вже за 5 хвилин усі іграшки розбирають. Хоча серед цих молодих мам ніхто досі не чув про диво-восьминіжок.

«Ці щупальця дуже приємні на дотик. Я, коли даю йому палець, він так міцно стискає своєю ручкою, видно, що хоче щось тримати. Так що, думаю, йому сподобається. Напевно буде заспокоюватися, поки мами нема», – говорить мама недоношенного Максимка Алла.

Юля ж іде в'язати нову партію чудо-восьминіжок, адже поспішайок є значно більше, аніж охочих займатися такою справою. Отож шукають ентузіастів. Зголоситися можна у спільноті «Чудо-восьминіжки» в мережі Фейсбук. Окрім рук, волонтерам потрібні і нитки.